Біблія - унікальна книга, яка написана людською рукою, з допомогою відкриття через Духа Святого, щоб дати людині розуміння таємних істин (в т.ч. принципів) Божих. За усі часи існування Святого Писання утворилося чимало тлумачень та тверджень, при тому не всі вони істинні, що спонукає нас особисто досліджувати Біблію, щоб отримати індивідуальне одкровення.
Важливо знати і розуміти принципи Божі, щоб стати виконавцями Божого Слова. Пропоную дослідити принцип десятини.
Шануй Господа із маєтку свого, і з початку всіх плодів своїх, і будуть комори твої переповнені ситістю, а чавила твої будуть переливатись вином молодим! (Притчі 3:9-10) Слово Боже, що записане у Книзі притч Соломона, дає розуміння, що всяке давання від плодів землі та маєтку має за ціль пошанувати Господа Бога Всевишнього.
Вперше про десятину читаємо у книзі Буття: "А Мелхиседек, цар Салиму, виніс хліб та вино. А він був священик Бога Всевишнього. І поблагословив він його та й промовив: Благословенний Аврам від Бога Всевишнього, що створив небо й землю. І благословенний Бог Всевишній, що видав у руки твої ворогів твоїх. І Аврам дав йому десятину зо всього" (1М 14:18-20). В той час ще не було Закону, заповідей, постанов, зобов'язань, які вимагали б від Авраама дати священику Божому десятину від усього, що він мав. У Авраама було особисте розуміння важливості відділити десятину, як дар Богові. Натомість Авраам отримав із уст Мелхиседека особливе благословіння.
Ще читаємо про обітницю Якова: "Коли Бог буде зо мною, і буде мене пильнувати на цій дорозі, якою ходжу, і дасть мені хліба їсти та одежу вдягнутись, і я з миром вернуся до дому батька свого, то Господь буде мені Богом, і цей камінь, що я поставив за пам'ятника, буде домом Божим. І зо всього, що даси Ти мені, я, щодо десятини, дам десятину Тобі!" (1М 28:20-22) Яків був онуком Авраама, і теж мав правильне розуміння того, що все, що отримує людина із рук Божих є благословінням. Вдячне серце людини спонукає її складати дарунок Богу, як спосіб віддати належну Йому шану.
Відділити десяту частину від доходу Бог записав у Законі Мойсея словами: "А всяка десятина з землі, з насіння землі, з плоду дерева, Господеві воно, святощі для Господа! (3М 27:30) Десятину Господь називає святощами.
У часи Нового Завіту нам відкривається нова істина: Ісус, дивлячись на бідну вдову, що принесла пожертву на храм, вкинула у скриньку дві лепті, що становили увесь денний прожиток, сказав до учнів: "Поправді кажу вам, що ця вбога вдовиця поклала найбільше за всіх, хто клав у скарбницю. Бо всі клали від лишка свого, а вона поклала з убозтва свого все, що мала, свій прожиток увесь..." Ісус навчає і нас сьогодні, що завжди потрібно складати жертву Богу, і при цьому постійно надіятися на Нього.
Коли до Ісуса підійшов багатий юнак, що хотів успадкувати Небесне Царство, почув у відповідь від Христа: "Коли хочеш бути досконалим, піди, продай добра свої та й убогим роздай, і матимеш скарб ти на небі. Потому приходь та й іди вслід за Мною". Ісус звертає увагу на те, що людям важко розстатися із матеріальними статками, а саме вони прив'язують серце людей до земного життя. Ісус навчає про необхідність звільнитися від цього саме шляхом добровільного давання пожертви, як прояв милості та доброти до ближнього.
Апостол Павло у посланні до Филип'ян написав: "Тож ви добре зробили, що участь узяли в моїм горі. І знаєте й ви, филип'яни, що на початку благовістя, коли я з Македонії вийшов, не прилучилась була жадна Церква до справи давання й приймання для мене, самі тільки ви, що і раз, і вдруге мені на потреби мої посилали й до Солуня. Кажу це не тому, щоб шукав я давання, - я шукаю плоду, що примножується на річ вашу. Та все я одержав, і маю достаток. Маю повно, прийнявши від Епафродита, що ви послали, як пахощі запашні, жертву приємну, Богові вгодну. А мій Бог нехай виповнить вашу всяку потребу за Своїм багатством у Славі, у Христі Ісусі".
Апостол Павло мав особисте відкриття, щодо давання пожертви і отримання благословінь від Господа. Він навчає церкву у Филипах, що він прагнув пожертви для того, щоб жертводавці самі отримали радість та плід від того, що мають змогу фінансово підтримати справу поширення Євангелія. Адже слід розуміти, що приходить добро, коли віддаєш від щирого серця.
Принцип десятини - особливий принцип, який ми, християни, послідовники Ісуса Христа, повинні знати і виконувати у своєму повсякденному житті. Розуміння принципу давання із усього, чим Господь благословив тебе, навчає сьогодні пильнувати, щоб серце було вдячне і готове віддавати на Божу справу частину доходів.
Читаємо: "Праведний знає про право вбогих, безбожний же не розуміє пізнання про це" (Пр. 29:7).
