«Тоді прибуває Ісус із Галілеї понад Йордан до Івана, щоб христитись від нього. Але перешкоджав він Йому й говорив: "Я повинен христитись від Тебе, і чи Тобі йти до мене?" А Ісус відповів і сказав Йому: "Допусти це тепер, бо так годиться нам виповнити усю правду" (Мт. 3:13). Про яку правду говорив Ісус?
Про Івана Христителя та водне хрищення читаємо у Біблії: «Тими ж днями приходить Іван Христитель і проповідує в пустині юдейській, та й каже «Покайтесь, бо наблизилось Царство Небесне!» (Мт.3:1) «Тоді до нього виходив Єрусалим, і вся Юдея і вся йорданська околиця, і в річці йордані христились від нього і визнавали гріхи свої» (Мт. 3:5-6)
Іван Христитель закликав усіх людей до покаяння та очищення душі від гріховного життя та марноти цього світу, бо наближався прихід Месії в цей світ для відкуплення грішників від прокляття гріха. Іван був сином священика Захарія (Лк. 1). Від батька Іван знав про одну обов’язкову умову у служінні в храмі Господньому, яку повинні були дотримуватися священики, що входили у Святеє Святих, де стояв Ковчег Завіту, тобто була присутність Живого Всевишнього Бога. Через Івана Христителя Бог знову відновлює початкове значення водного очищення Свого народу.
У книзі Мойсея «Вихід» читаємо: «І Господь промовляв до Мойсея, говорячи: І зробиш умивальницю з міді, і підстава її мідь, на вмивання. І поставиш її між скинією заповіту й між жертівником, і наллєш туди води. І будуть Аарон та сини його мити з неї свої руки та ноги свої. Коли вони входитимуть до скинії заповіту, то будуть мити в воді, щоб їм не вмерти, або коли будуть відходити до жертівника на служіння, щоб спалити огняну жертву для Господа» (2М 30:17-21).
Після принесення жертви за гріхи народу кожен первосвященик, що мав увійти у Скинію повинен був спочатку очиститися водою з умивальниці від крові та брудного одягу. І лише тоді заходити за завісу Скинії.
Ось прийшов час приготування Сина Божого Ісуса Христа, щоб і Йому в належний час стати перед Всевишнім Богом і Отцем. Ісус добре розумів, що саме Він повинен стати тією жертвою на жертівнику Господньому, чия пролита кров дарує очищення народу Божому від їхніх гріхів.
Про Нього (Ісуса) читаєм, що Ісус став Первосвящеником від імені народу Ізраїля перед Богом. «І від бога був названий Первосвящеником за чином Мелхиседековим» (Євр. 5:10). Ісус, як істинний Первосвященик, мав увійти у Святеє Святих – саме небо – проходить дійство такого очищення. «Бо Христос увійшов не в рукотворну святиню, що була на взір правдивої, але в саме небо, щоб з’явитись тепер перед Божим лицем за нас…» (Євр. 9:24).
Розуміючи те, що водне хрищення не є простим релігійним обрядом омивання тіла, апостол Петро написав: «Того образ хрищення – не тілесної нечистости позбуття, але обітниця Богові доброго сумління, - спасає тепер і нас воскресенням Ісуса Христа» (1Петра 3:21).
Отже Ісусу потрібно було виконати усю правду, що про нього написано у Писанні, а саме стати істинним і єдиним Первосвящеником, щоб Він міг заступатися перед Богом за тих людей, хто вірою в Сина Божого приймають прощення своїх гріхів.
Виконати всю правду, означає виконати все що звелів Бог.
