У перший день творення матеріального і видимого світу, в якому ми живемо, Бог Творець сказав: "Хай станеться світло!" І сталося світло. І побачив Бог світло, що добре воно, - і Бог відділив світло від темряви. (1М. 1:3) Бачимо, що для Бога було дуже важливо відділити світло від темряви. Адже Сам Бог є світло. Це свідчить нам про намір Бога, щоб темрява була переможена світлом.
У Євангелії від Івана читаємо слова Ісуса Христа: "Я світло для світу. Хто йде вслід за мною, не буде ходити у темряві той, але матиме світло життя" (Ів. 8:12). Про Ісуса також читаємо, що Іван Христитель "прийшов на свідоцтво щоб засвідчити про Світло, щоб повірили всі через нього. Він тим Світлом не був, але свідчити мав він про Світло" (Ів. 1:7-8).
Прихід Господа Ісуса Христа на цю грішну землю був описаний словами пророка Ісаї: "Народ, який в темряві ходить, Світло велике побачить, і над тими, хто сидить у краю тіні смерти, Світло засяє над ними! (Іс. 9:1). Сьогодні ми розуміємо, що мета з'явлення Божого Сина в людській подобі, полягала в тому, щоб просвітити людські серця та показати людям їх гріховну, темну та злу природу. Ніхто про це і не задумувався. Люди мали Закон Мойсея, що говорив про помсту рівноцінну завданій шкоді, про покарання за вчинений злочин та можливість його уникнення через принесення в жертву невинної тварини. При цьому всьому в людських серцях не було місця для милості та співчуття, любові до ближнього і ворога.
Кожна людина, що народжувалася в світі, отримувала від батьків генетично закладену гріховну природу першого чоловіка Адама, який в Еденському саду вчинив гріх - непослух Божому Слову, вимовленому із уст Отця. Із того часу темрява заполонила серця людей. Тому й перший світ був погублений великим потопом. Але й це не змінило людське серце. Зло міцно вкоренилося. Людина повсякчасно намагалася порушити Божі принципи. Лише любов Бога Отця могла зруйнувати цю сердечну твердиню.
"Заплата за гріх - смерть" (Рим 6:23). Це добре розумів наш Спаситель. Кожне слово, промовлене із Його уст, було спрямоване на переміну сердець, тих, хто його почує. Він навчав три з половиною роки і приготував багато Своїх послідовників. На горі Фавор Ісус показав своїм учням істинний вигляд християнина - "Обличчя Його, як те сонце, засяяло, а одежа Його стала біла, як світло" (Мт. 17:2).
І коли прийшов відповідний час, Ісус Сам став жертвою за гріх світу. "Суд же такий, що світло у світ прибуло, люди ж темряву більш полюбили, як світло, лихі бо були їхні вчинки" (Ів. 3:19). Після Свого вознесіння до Отця, Ісус не залишив нас без світла. Він зробив нас світлом для цього світу. "Ви світло для світу" (Мт. 5:14), навчав Ісус, "Ви бо були колись темрявою, тепер же ви світло в Господі, - поводьтеся як діти світла, бо плід світла знаходиться в кожній добрості, і праведності, і правді. (Еф. 5:8-9)
Кожен, хто приходить до Ісуса Христа з покаянням, отримує від Нього разом з прощенням і нову та світлу природу, Божі думки та наміри, плани і задуми. І все це для слави Божої. Отже, ми християни, також є світлом від Бога серед темного світу гріха, що оточує нас. І наше завдання не ховати світло під посудину. "Не може сховатися місто, що стоїть на верховині гори. І не запалюють світильника, щоб поставити його під посудину, але на свічник, - і світить воно всім у домі. Отак ваше світло нехай світить перед людьми, щоб вони бачили ваші добрі діла, та прославляли Отця вашого, що на небі" (Мт. 5:14-15).
Наше християнське життя може стати прекрасним свідченням для людей, що живуть у гріху, якщо ми будемо пильнувати за тим, щоб звіщати їм Євангелія, допомагати їм у вирішенні складних життєвих ситуацій, постійно молитися про їхнє навернення до Христа. У притчах читаємо: "А путь праведних - ніби те світло ясне, що світить все більше та більш аж до повного дня!" (Пр. 4:18)
Хай в цьому нам усім допоможе Господь. Амінь.
