Людське серце в духовному, не фізіологічному плані, створене таким чином, що в ньому є місце, яке людина постійно намагається заповнити. В день створення першого чоловіка Адама, Господь заклав в його серце постійну потребу шукати спілкування з Отцем Небесним. Бог кожного дня приходив у Едемський сад та говорив з Адамом. Це спілкування було великою втіхою для Адама.
Підступність сатани та необдуманий вчинок Адама та Єви, зруйнували стосунки людини і Бога. Бог змушений був вигнати перших людей із Едемського саду. З того часу кожна людина, народжуючись на цій землі, прагне заповнити порожнечу, що виникла у серці різномантними способами. Хтось віддає себе роботі, хтось хоббі (мисливство, рибальство), хтось спорту. Проте кожен усвідомлює, що немає нічого в світі, що може замінити спілкування з Богом Творцем.
Псалмопівець Давид записав: "Боже - Ти Бог мій, я шукаю від рання Тебе, душа моя прагне до тебе, тужить тіло моє за тобою в країні пустельній і вимученій без води" (Пс. 63:2). Давид, що був по серцю Бога, прекрасно розумів, що порібно для життя людини. Потрібно шукати Бога та спілкування з ним через Святого Духа. Потрібно відновлювати втрачені зв′язки з Ним.
Ще читаємо: "Як лине той олень до водних потоків, так лине до Тебе, о Боже, душа моя, душа моя спрагнена Бога, Бога Живого! (Пс. 42:2) У Псалмі читаємо слова, що душа спрагнена Бога. Це прекрасне відчуття постійного пошуку Божої любові.
У старозавітні часи присутність Божа серед народу була визначена місцем перебування Скинії завіту, в якому перебував ковчег Завіту, кам′яні таблиці із заповідями, чаша за манною та палиця Аарона. Скинія постійно перебувала за межами табору. Кожному єврею, що хотів прийти перед Боже лице, потрібно було вийти за табір і очистити себе від гріхів принесенням жертви.
Сьогодні, в часи Нового завіту, місцем присутності Бога є серце людини, що покаялася у гріхах своїх та прийняла прощення їх через жертву непорочного Агнця Ісуса Христа. Бог говорив про це через пророка: "І дам вам нове серце, і нового духа дам у ваше нутро, і викину камінне серцез вашого тіла, і дам вам серце із плоті. І духа Свого дам Я до вашого нутра, і зроблю Я те, що уставами Моїми будете ходити, а постанови Мої будете стерегти та виконувати" (Єз. 36:26-27).
Потребу пошуку Бога викликає Сам Бог. Адже кожен з нас є Його творінням. Проте не всі розуміють це та приймають цей поклик. Багато з людей головною своєю потребою мають заробляти гроші, забуваючи, що Небесний Отець турбується про кожного з нас. Ісус говорив про це: "Отож не журіться кажучи: Що ми будемо їсти, або: У що ми зодягнемось? Бож усього того погани шукають; але знає Отець ваш Небесний, що всього того вам потрібно. Шукайте ж найперш Царства Божого й правди Його, - а все це вам додасться" (Мт. 6:31-33).
Ми, християни, часто поводимо себе як погани, про яких говорив Ісус, коли дозволяємо клопотам про матеріальне життя, переважувати над думками про Боже Царство. Потреба в Господі - найважливіша потреба людини. Господь дарує кожному, хто приходить до Нього, вічне життя, мир і радість у Христі Ісуса, достаток в домі. Господь змінює життя: дарує визволення від гріховних залежностей (куріння, наркотики, п'янство, блуд), від хвороб, в тому числі невиліковних (рак, туберкульоз, сліпота, глухота і німота). Це відбувається в той момент, коли людське серце відчиняється для Господа та довіряється Йому всеціло.
Прийди до Господа сьогодні з молитвою та шукай Його повсякденно.
