«Бо корінь усього лихого то грошолюбство, якому віддавшись, дехто відбились від віри й поклали на себе великі страждання» (2-е послання Ап. Павла до Тимофія).
Досить складна для роздумів тема, але давайте розберемося, що про гроші та матеріальні блага говорить Писання і як повинні відноситися до грошей християни ХХІ століття.
Ключовим моментом наших роздумів не є самі гроші, як елемент взаємовідносин між людьми у фінансовій сфері, а ставлення до них, як способу задоволення потреб у сучасному світі. Гроші, із моменту їх застосування вперше, міцно увійшли в життя людини і без них здається життя не можливим.
У старозавітні часи багатство людини вимірювалося достатком у його домі. Зокрема про Авраама читаємо, що "Авраам був вельми багатий на худобу, на срібло й на золото" (Буття 13:2). При цьому той же вельми багатий "Вірою Авраам, покликаний на місце, яке мав прийняти в спадщину, послухався та й пішов, не відаючи, куди йде. Вірою він перебував на Землі Обіцяній, як на чужій, і проживав у наметах з Ісаком та Яковом, співспадкоємцями тієї ж обітниці, бо чекав міста, що має підвалини, що Бог його будівничий та творець" (Євр 11:8-9). Життя Авраама може служити нам прикладом правильного використання матеріальних благ, якими благословляє Господь.
Що ж ми бачимо сьогодні? Меркантилізм (фр. mercantile — торговець, від лат. mercari — торгувати) — у широкому розумінні — переважання матеріальних, фінансових інтересів над усіма іншими) сьогодні все більше поширюється серед християн ХХІ століття. Матеріальні цінності почали переважати над духовними. Час, який люди проводять заради досягнення грошей, збільшується за рахунок зменшення часу, що відводиться для сім'ї, молитви, спілкування з людьми. Інколи можна почути помилкову думку, що без грошей прожити в сучасному світі не можливо. Говорять, що саме гроші та їх наявність можуть зробити людину по справжньому щасливою.
У святому Писанні читаємо: "Знай же ти це, що останніми днями настануть тяжкі часи. Будуть бо люди тоді самолюбні, грошолюбні, зарозумілі..." (2 до Тимофія 3:1-2). Про які часи писав апостол Павло? Це сьогодні ми бачимо прояви цих останніх днів через зміни у людських серцях в напрямку до матеріального збагачення. Все більше сучасних християн перестали розуміти те, що саме Господь Бог турбується про них, даючи все необхідне для життя, інколи певні матеріальні блага. Люди думають, що саме вони всього досягли своїми зусиллями і своєю наполегливістю.
У Євангелії від Матвія (19:16-23) читаємо про розмову одного молодого багатого чоловіка з Ісусом. " І підійшов ось один, і до Нього сказав: Учителю Добрий, що маю зробити я доброго, щоб мати життя вічне? Він же йому відказав: Чого звеш Мене Добрим? Ніхто не є Добрий, крім Бога Самого. Коли ж хочеш ввійти до життя, то виконай заповіді. Той питає Його: Які саме? А Ісус відказав: Не вбивай, не чини перелюбу, не кради, не свідкуй неправдиво. Шануй батька та матір, і: Люби свого ближнього, як самого себе. Говорить до Нього юнак: Це я виконав все. Чого ще бракує мені? Ісус каже йому: Коли хочеш бути досконалим, піди, продай добра свої та й убогим роздай, і матимеш скарб ти на небі. Потому приходь та й іди вслід за Мною. Почувши ж юнак таке слово, відійшов, зажурившись, бо великі маєтки він мав. Ісус же сказав Своїм учням: Поправді кажу вам, що багатому трудно ввійти в Царство Небесне".
Як бачимо, саме гроші та достаток у домі став пасткою для молодого чоловіка на шляху до Божого Царства. Він не готовий був розлучитися із грошами, роздавши їх бідним. Ісус говорить, що багатство є тяжкою ношею, яку не кожен зможе понести і тим більше використати його з користю. У Діях апостолів записано про першу церкву: "А всі віруючі були вкупі, і мали все спільним. І вони продавали маєтки та добра, і всіх їх ділили, як кому чого треба було" (Дії 2:44-45). І ще: "Часу теперішнього ваш достаток нехай недостаткові їхньому допоможе, щоб і їхній достаток був на ваш недостаток, щоб рівність була, як написано:"Хто мав багато, той не мав зайвини, а хто мало, не мав недостачі" (2Кор 8:14-15).
У Одкровенні Івана читаємо, що сатана наприкінці існування світу використає гроші для зведення багатьох від Бога: "І зробить вона (звірина або сатана), щоб усім малим і великим, багатим і вбогим, вільним і рабам було дане знамено на їхню правицю або на їхні чола, щоб ніхто не міг ані купити, ані продати, якщо він немає знамена ймення звірини". Як бачимо, якщо люди не зможуть навчитися розумно відноситися до грошей, то впадуть в оману сатани, а далі "той питиме з вина Божого гніву, вина незмішаного в чаші гніву Його, і буде мучений в огні й сірці перед Анголами святими та перед Агнцем. А дим їхніх мук підійматиметься вічні віки" (Од. 13:16-17,14:7).
Апостол Павло навчає: "Будьте життям не грошолюбні, задовольняйтеся тим, що маєте" (Євр. 13:4). Ісус навчає нас: "Отож, не журіться, кажучи: Що ми будемо їсти, чи: Що будемо пити, або: У що ми зодягнемось? Бож усього того погани шукають; але знає Отець ваш Небесний, що всього того вам потрібно. Шукайте ж найперш Царства Божого й правди Його, а все це вам додасться".
Хорошим прикладом для кожного з нас є уривок із місця Святого Писання (1Цар. 3:8), коли Соломон не просив у Бога багатства і розкоші, а просив серця розумного, щоб керувати народом ізраїльським. А натомість, отримав він разом з мудрістю і багатство і довгі дні життя.
Тож головним у нашому житті має бути не пошук грошей, як засіб досягнення особистих цілей у цьому гріховному матеріальному світі, а пошук Божого Царства та мудрості, щоб правильно розпорядитися благами, якими рясно благословляє нас Всевишній.
