Господня вечеря - Причастя - одне із головних дійств, яке виконують християни всього світу, щоб мати спільність з Ісусом Христом. Сам Списитель світу наказав учням і всім Його послідовникам: "Ця чаша - новий заповіт у Моїй крові. Це робіть, коли тільки будете пити, на спомин про Мене. Бо кожного разу, як будете їсти цей хліб та чашу цю пити, - смерть Господню звіщаєте, аж доки Він прийде" (1 до Коринтян 11-25-26). Далі апостол Павло наголошує, що:"Тому, то хто їстиме хліб цей чи питиме чашу Господню негідно - буде винний супроти тіла та крови Господньої" . Отже, дорогі у Христі брати та сестри, важливо зрозуміти, що кожного разу, коли ми приймаємо причастя Господнє (їмо хліб та п'ємо вино, які є тілом та кров'ю Спасителя) ми повинні робити це розважливо, роздумуючи про страждання нашого Господа Ісуса Христа. Підходити до цього потрібно усвідомлено, що саме через страждання Ісуса та Його смерть на Голгофі, нам дароване визволення від наших провин та марного грішного життя по благодаті Божій.
Навчаючи у синагозі, читаючи книгу пророка Ісаї про Месію, Ісус промовив: "На Мені Дух Господній, бо Він Мене помазав, щоб Добру Новину звіщати вбогим. Послав Він Мене проповідувати полоненим визволення...". (Луки 4:18). Чому людям сьогодні потрібне визволення? Що сьогодні полонило людські серця та душі? Відповідь ми знаходимо у Послання ап. Павла, що написав: "Тож нехай не панує гріх у смертельному вашому тілі, щоб вам слухатись його пожадливостей…" (До Римлян 6:12). Через апостола Господь відкриває, що людей поневолив гріх, який ввійшов у людську сутність через Адама, і гріховна природа людини передається із покоління у покоління до наших днів. Люди живуть у гріху і не підозрюють, що їхнє життя є ворожим для Бога Отця, гріховні думки противні Богу і викликають Його гнів.
Слава Богу, Його милість і любов до людей на стілька велика та безмежна, що Він віддав Свого єдиного та улюбленого Сина на смерть заради спасіння всіх людей по всьому світу "Так бо Бог полюбив світ, що дав Сина Свого Однородженого, щоб кожен, хто вірує в Нього, не згинув, але мав життя вічне. Бо Бог не послав Свого Сина на світ, щоб Він світ засудив, але щоб через Нього світ спасся". (Від Івана 3:16-17).
"Та смерть панувала від Адама аж до Мойсея і над тими, хто не згрішив, подібно переступу Адама, який є образ майбутнього.
Але не такий дар благодаті, як переступ. Бо коли за переступ одного померло багато, то тим більш благодать Божа й дар через благодать однієї Людини, Ісуса Христа, щедро спливли на багатьох. І дар не такий, як те, що сталось від одного, що згрішив; бо суд за один прогріх - на осуд, а дар благодаті - на виправдання від багатьох прогріхів. Бо коли за переступ одного смерть панувала через одного, то тим більше ті, хто приймає рясноту благодаті й дар праведности, запанують у житті через одного Ісуса Христа.
Ось тому, як через переступ одного на всіх людей прийшов осуд, так і через праведність Одного прийшло виправдання для життя на всіх людей. Бо як через непослух одного чоловіка багато-хто стали грішними, так і через послух Одного багато-хто стануть праведними." (До Римлян 5:14-19)
Однак, звістка Євангелія про відкупну жертву Ісуса на хресті, на жаль, є не зрозумілою для багатьох-багатьох людей у світі "Коли ж наша Євангелія й закрита, то закрита для тих, хто гине, для невіруючих, яким бог цього віку засліпив розум, щоб для них не засяяло світло Євангелії слави Христа, а Він образ Божий" (2 до Коринтян 4:3-4). богом цього віку є сатана, який використовуючи підступ та лукавство, обдурив людей, спокусивши їх до життя в гріху, вкрав їх час, щоб вони і не згадували про Бога, про молитву.
Дякуючи жертві Ісуса Христа, справи диявола поруйновані. Бог дарував людям Святе Писання, у якому записана істина щодо гріха та майбутнього Божого суду, про любов Ісуса Христа до нас, про покаяння та прощення, про спасіння душі. Ісус наставляє усіх: "Як у слові Моїм позостанетеся, тоді справді Моїми учнями будете, і пізнаєте правду, - а правда вас вільними зробить!" (Івана 8:31-32) Саме Ісус Христос є тою правдою, бо "Я - дорога, і правда, і життя. До Отця не приходить ніхто, якщо не через Мене" (Івана 14:6). Саме кров Ісуса Христа сьогодні звільняє від гріха, саме Його жертва дарує сьогодні кожному, хто вірить в це, вільність у Христі, свободу для життя.
У Старому Завіті читаємо, що ізраїльський народ більше 400 років перебував у єгипетському рабстві, обманутий фараоном, обтяжений роботою. І покликали євреї Господнє Ім'я і перед славним визволенням із рабства Господь наказав їм справити Пасху Господню. Вони закололи непорочне ягня, окропили одвірки дверей його кров'ю і споживали м'ясо із гіркими травами. Саме кров ягняти зберегла домівки євреїв від погубителя.
Сьогодні, кров Агнця Божого Ісуса Христа, яка окроплює кожного християнина, омиває занечищене серце і відбілює загублену душу, рятуючи її від вічної погибелі у місці страждань.
"Поправді, поправді кажу Вам: Хто вірує в Мене, - життя вічне той має. Я - хліб життя! Отці ваші в пустині їли манну, - і померли. То є хліб, Який сходить із неба, - щоб не вмер, хто Його споживає. Я - хліб живий, що з неба зійшов: коли хто споживатиме хліб цей, той повік буде жити. А хліб, що дам Я, то є тіло Моє, яке Я за життя світові дам (Від Івана 6:47-51)
Тож кожного разу, коли ми приймаємо причастя, ми звіщаємо, що Ісус Христос був принесений в жертву саме заради нашого спасіння. "Бо коли кров козлів та телят та попіл із ялівок, як покропить нечистих, освячує їх на очищення тіла, скільки ж більш кров Христа, що Себе непорочного Богу приніс Святим Духом, очистить наше сумління від мертвих учинків, щоб служити нам Богові Живому! Тому Він Посередник Нового Заповіту, щоб через смерть, що була для відкуплення від переступів, учинених за першого заповіту, покликані прийняли обітницю вічного спадку". (До Євреїв 9:13-15)
Амінь!
